вправність

вправність
—————————————————————————————
впра́вність
іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови. 2005.

Игры ⚽ Поможем решить контрольную работу

Смотреть что такое "вправність" в других словарях:

  • вправність — ності, ж. Властивість за знач. вправний I …   Український тлумачний словник

  • майстерність — 1) (досконале вміння в певній справі), вправність, у[в]міння, у[в]мілість, мистецтво 2) (висока якість виконаної роботи, твору тощо), довершеність, завершеність, досконалість …   Словник синонімів української мови

  • майстерність — ності, ж. 1) Властивість за знач. майстерний 1); умілість, вправність. 2) чого. Висока якість виконаної роботи, твору тощо; досконалість …   Український тлумачний словник

  • біглість — досвід, вправність [IV] …   Толковый украинский словарь

  • спритний — а, е. 1) Швидкий, вправний у роботі, діях (про людину); меткий, моторний. || Який жваво рухається (перев. про тварин); рухливий. || Для якого характерні швидкі, вправні рухи (про руки, ноги і т. ін.). || У якому виявляється швидкість, вправність… …   Український тлумачний словник

  • укладность — спритність, вправність, влучність; ввічливість, гречність, поштивість, привітність …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • казуїстика — и, ж. 1) Застосування загальних статей закону до різних юридичних випадків. 2) У середньовічній схоластиці й богослів ї – застосування до окремих випадків загальних догматичних положень. 3) перен. Вправність, спритність у суперечках, обстоюванні… …   Український тлумачний словник

  • невправний — а, е. 1) Якому не властива вправність, спритність; незграбний. 2) Який погано, без уміння виконує що небудь; невмілий. || У якого немає навиків робити що небудь добре й швидко. 3) Зробл. без уміння, вправності, майстерності …   Український тлумачний словник

  • схімічити — чу, чиш, док., перех. і неперех., розм. 1) неперех. Схитрувати, зшахраювати. 2) перех. Вигадати, влаштувати що небудь, доклавши вправність, вигадку, уміння …   Український тлумачний словник

  • фізкультурний — а, е. Стос. до фізкультури, фізкультурників. || Признач. для фізкультури, фізкультурників. || Власт. фізкультурникові. Фізкультурна вправність …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»